-
1 unenforceable
який не можна виконати (про закон, угоду тощо); який не може бути здійсненим примусово (у примусовому порядку); який не може мати силу закону; який не має позовної сили, який не може бути підставою для позову; який не може бути реалізований за допомогою сили- unenforceable condition
- unenforceable contract
- unenforceable law
- unenforceable treaty -
2 unenforceable law
закон, що не застосовується в примусовому порядку; закон, який не можна виконати ( правоохоронним органам тощо) -
3 tender
1. n1) нянька, няня; сестра; доглядальниця2) сторож3) розм. помічник; офіціант4) амер. механік, оператор5) зал. тендер6) мор. плавуча база7) мор. допоміжне судно8) пропозиція9) боргова сума10) буд. заявка на підряд2. adj1) ніжний, м'який, ласкавий; люблячийtender mercies — бібл. милосердя
2) турботливий, уважнийtender of (for, on behalf of) smb. — уважний до когось
3) обережний4) слабкий5) крихкий, ламкий6) пухкий, м'якийtender meat — ніжне (м'яке) м'ясо
7) незрілий, молодий8) чулий, чуйнийtender heart — добре (чуйне) серце
9) хворобливий10) уразливий, образливий11) делікатний, тонкий12) приглушений, стишений, м'який (про звук, світло, колір)13) розм. жалюгідний14) мор. хиткий, малоостійний3. v1) переправляти на посильному судні2) сплачувати (борг)3) виконувати (зобов'язання)4) пропонуватиto tender an oath — а) присягатися; б) приводити до присяги
5) подавати заявку (на торгах)6) подавати заявку про передплату (цінних паперів)7) робити м'яким (ніжним); розм'якшувати8) піклуватися, дбати; бути уважним9) виявляти повагу* * *I n1) нянька ( baby tender); сестра; доглядальниця; сторожtender of sheep — пастух; дiaл. помічник; офіціант
2) aмep. механік, оператор3) ж-д. тендер4) мop. посильне судно; судно-матка; плавуча база; допоміжне судноII v III n1) пропозиція2) юp. офіційна пропозиція ( сплатити борг або виплатити зобов'язання)3) сума, внесена до сплатиборгуlegal /lawful, common/ tender — законний платіжний засіб
5) бyд. заявка на підряд6) кoм. тендер, підряд (на весь комплекс робіт; tender contract)IV v1) надавати або вносити ( у рахунок боргу); сплачувати ( борг); виконати ( зобов'язання)2) пропонувати; надавати; давати, приноситиto tender an oath — присягати; приводити до присяги; влаштовувати
3) подавати заявку ( на торгах)V a1) ніжний, м'який, ласкавий; люблячийtender mercies — peл. любов, милосердя; м'який, ненаполегливий; м'який, легкий; такий, що робить м'яким, ніжним
2) такий, від якого можна розчулитися; хвилюючий3) турботливий, що піклується; чуйний, уважнийtender of /for, on behalf of/ smb — уважний до когось
4) обережний5) слабкийtender health — слабке здоров'я; тендітний, ламкий; м'який (м'ясо, земля)
6) незрілий; молодий7) чуттєвий; чуйнийto take a tender interest in smth — виявляти підвищену цікавість до чогось; хворобливий; вразливий; уразливий; легко ранимий
8) тонкий, делікатний9) м'який, приглушений (про колір, світло, звук)10) дiaл. жалюгідний11) мop. хиткий, малостійкийVI v; іст.1) робити м'яким, ніжним; розм'якшувати2) піклуватися; бути уважним; проявляти повагу -
4 tender
I n1) нянька ( baby tender); сестра; доглядальниця; сторожtender of sheep — пастух; дiaл. помічник; офіціант
2) aмep. механік, оператор3) ж-д. тендер4) мop. посильне судно; судно-матка; плавуча база; допоміжне судноII v III n1) пропозиція2) юp. офіційна пропозиція ( сплатити борг або виплатити зобов'язання)3) сума, внесена до сплатиборгуlegal /lawful, common/ tender — законний платіжний засіб
5) бyд. заявка на підряд6) кoм. тендер, підряд (на весь комплекс робіт; tender contract)IV v1) надавати або вносити ( у рахунок боргу); сплачувати ( борг); виконати ( зобов'язання)2) пропонувати; надавати; давати, приноситиto tender an oath — присягати; приводити до присяги; влаштовувати
3) подавати заявку ( на торгах)V a1) ніжний, м'який, ласкавий; люблячийtender mercies — peл. любов, милосердя; м'який, ненаполегливий; м'який, легкий; такий, що робить м'яким, ніжним
2) такий, від якого можна розчулитися; хвилюючий3) турботливий, що піклується; чуйний, уважнийtender of /for, on behalf of/ smb — уважний до когось
4) обережний5) слабкийtender health — слабке здоров'я; тендітний, ламкий; м'який (м'ясо, земля)
6) незрілий; молодий7) чуттєвий; чуйнийto take a tender interest in smth — виявляти підвищену цікавість до чогось; хворобливий; вразливий; уразливий; легко ранимий
8) тонкий, делікатний9) м'який, приглушений (про колір, світло, звук)10) дiaл. жалюгідний11) мop. хиткий, малостійкийVI v; іст.1) робити м'яким, ніжним; розм'якшувати2) піклуватися; бути уважним; проявляти повагу -
5 свобода
I СВОБОДА - особливий спосіб детермінації духовної реальності. Оскільки духовність є специфічною властивістю людського існування (екзистенції), С. безпосередньо виявляє себе у людській життєдіяльності, що становить взаємодію духовних (свідомих і несвідомих) і природних (тілесно-біологічних) чинників. Тому С. насамперед є усвідомленням можливісних меж людської поведінки, які залежать від конкретної ситуації людського існування (індивідуального і суспільного) і в цьому плані є усвідомленням необхідності (Спіноза, Гегель). Необхідність як специфічна детермінація природної реальності тут вказує на історично змінну міру практичного "одуховлення" ("олюднення") природи і "оприроднення" людського духу. Атрибутивними ознаками С. як духовного феномена є вибір (адже духовний "простір" є плюралістичним "полем можливостей") і відповідальність (корелят необхідності у сфері духу). У цьому відношенні С. як "пізнана необхідність" ("фаталістична С.") є лише формальною ("виродженою", позбавленою своїх істотних ознак) С. Інший (теж формальний, через блокуючий вплив на С. необхідності) різновид С. - "контингентна" С. ("сваволя" або "випадковість") - має здатність "вибирати" лише формально, адже тут ідеться про множину рівноцінних (однакових) "виборів", визначуваних не волею суб'єкта С., а киданням "жеребу" (т. зв. принцип "Буриданового віслюка"). Зрозуміло, що поряд із "фаталістичною" С. і цей її різновид (запропонований Епікуром) позбавлений не тільки реального вибору, а й відповідальності; обидва є своєрідними "відображеннями" необхідності у С., варіантами "квазісвободи". І лише "емпірична" С., що базується на вольовому виборі котроїсь із кількох (мінімум двох) нерівноцінних (а нерівноцінність визначається життєвим досвідом) можливостей, є реальною (і тому відповідальною) С., яку Кант визначає як "здатність самочинно починати ряд подій". Всі названі різновиди С. (як реальні, так і "квазіваріанти") є результатами раціональної (з позицій логічної необхідності) оцінки можливостей (неможливостей) діяти у ситуації. І, нарешті, ще один різновид С., який базується на виборі ще не існуючих наявно можливостей і тому вимагає їх попереднього (дораціонального) творення. Це "екзистенційна" (уґрунтована у найглибшій суті людського - екзистенційного - існування), або "тотальна" (Сартр) С. За Сартром, ми не обираємо бути свободними - ми засуджені до С.; засуджена до С. людина несе на своїх плечах тягар відповідальності за увесь Всесвіт. Прообразом екзистенційної С. можна вважати те, що Паскаль називав "логікою серця", на противагу "логіці голови". Вперше була запропонована (як найбільш адекватне своїй духовно-людській суті розуміння) К'єркегором. Останній характеризував екзистенційну С. як "парадоксальну", навіть "абсурдну", на тій підставі, що така С. є безпосередньою демонстрацією духовної реальності, не обтяженої перетвореною формою раціональності. У XX ст. екзистенційнаС. фактично продемонструвала себе у різних виявах творчого доробку людства, зокрема у виборі аксіоматики (неевклідові геометрії Лобачевського і Римана), у низці "божевільних ідей" нової фізики (Ейнштейн, Бор, Гайзенберг, Дирак та ін.), філософсько-літературній творчості Сартра ("Нудота"), Гайдеггера ("Лист про гуманізм"), Камю ("Міф про Сизифа"). Але чи не найголовнішим виявом екзистенційної С. є історичний вибір людини. Історичне майбуття, наголошував Сартр, не є чимось подібним до прикордонного стовпа, що стоїть у кінці шляху, воно є те, що з нього зроблять люди; хоч ми не можемо змінити минуле, але ми можемо щомиті надати йому іншого продовження. За Ясперсом, справді історичним змістом історії є унікальність і неповторність історичного процесу, а не загальне і повторюване у ньому.І. Бичко[br]II СВОБОДА в етиці - здатність людини вільно визначати підстави своїх дій і відповідно реалізувати себе. Етичний аспект С. відбиває можливість суб'єктивно значущого вибору самих намірів людини; він безпосередньо стосується самого людського суб'єкта, його волевиявлення й лише опосередковано - соціальних обставин його життєдіяльності. Поза припущенням подібного внутрішнього аспекту С. - ідея морально відповідальної поведінки людини - втрачає свій ґрунт. Проте, як зазначав іще Кант, в етичному плані особа не тому має виконувати належне, що усвідомлює себе вільною, а тому, що осягнення власного обов'язку наближає її до усвідомлення С., необхідної для того, щоб цей обов'язок виконати. Подібним чином свідомість моральної С. актуалізується почуттям любові, іншими морально-ціннісними переживаннями. Подібна деонтологічно-ціннісна презумпованість етичної С. надає їй самій статусу обов'язковості: в етичному відношенні людина мусить бути свободною, щоб мати змогу робити належний вибір, приймати рішення, нести відповідальність за свої дії. Якщо С. дії, С. творчості принципово налаштовують людину на вихід за межі будь-якої наявної ситуації, на здолання пов'язаних з останньою обмежень, то С. в етичному сенсі передбачає протилежну орієнтацію суб'єкта: її "вектор" спрямований всередину безпосередньої людської ситуації, на утвердження відповідальної причетності до неї і вибір певної позиції в ній З. азначена причетність не є рівнозначною самовіддачі сліпому плицові буття: етична С. протистоїть як титанічному пафосові безмежного самоутвердження суб'єкта, так і розчиненню останнього в буттєвій стихії, що унеможливлює совісний самоконтроль і відповідальність людини. Особистість засвідчує тут свою непідлеглість буттю загалом свободою щодо себе самої, щодо власного буттєвого "Я". І навпаки, вільно обираючи адресата своєї онтологічної причетності, вона в такий спосіб конституює саму себе як суб'єкта моральної відповідальності, обов'язку і любові. Завбачувана етична С. імплікує зверненість до фундаментальних засад людського водіння, можливостей самодистанціювання і самоідентифікації людини. Таким чином, етичний аспект С. розкриває свій сутнісний зв'язок із проблемою свободи волі. Формуючи підвалини моральної самореалізації особистості, етична С. стає дедалі актуальнішою на рівні людських спільнот - соціальних груп, націй, суспільств, перед якими на тлі сучасних глобальних проблем виразно вимальовується необхідність вибору основоположних ціннісних орієнтирів їхнього розвитку і діяльності. За умов екологічної кризи, зростаючих перетворювальних і руйнівних можливостей людської практики ці керівні цінності вже не можуть зберігати традиційний статус чогось "природно встановленого", а потребують відповідального, критично вивіреного ставлення до себе і, отже, зростаючою мірою апелюють до етичної С. людей, що їх обирають.В. Малахов[br]
См. также в других словарях:
неможливий — а, е. 1) Якого не можна здійснити, виконати, дістати, домогтися і т. ін.; нездійснимий. || у знач. ім. неможли/ве, вого, с. Те, чого не можна здійснити, виконати, дістати, домогтися і т. ін. || Який не може бути, існувати, відбуватися. || Якого… … Український тлумачний словник
реальний — а, е. 1) Який існує в об єктивній дійсності; дійсний; прот. уявний. || у знач. ім. реа/льне, ного, с. Те, що існує в об єктивній дійсності; протилежне уявне. •• Реа/льна заробі/тна пла/та кількість предметів споживання й послуг, що їх може мати… … Український тлумачний словник
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
зобов'язання — я, с. 1) Поставлене перед собою завдання, обіцянка, що неодмінно повинні бути виконані. 2) Грошовий позичковий документ. •• Безвідкли/чне зобов я/зання зобов язання, що його можна скасувати лише за згоди кредитора. Безстроко/ве зобов я/зання… … Український тлумачний словник
можливий — а, е. 1) Якого можна здійснити, виконати. || у знач. ім. можли/ве, вого, с. Те, що може здійснитися. 2) Допустимий, дозволений. 3) Який може відбутися … Український тлумачний словник